Все про взаємодію дітей з цифровим світом

Ваша дитина постійно користується гаджетом і грає в улюблені ігри навіть під час їжі?  Будь-які спроби забрати телефон виявляються марними? Що ж робити батькам, які виявили у свого сина подібну залежність? Такого роду дитячої прихильності до мобільного пристрою називаються номофобією, її варто побоюватися. Щоб уникнути негативних наслідків, потрібно лише контролювати час у телефоні дитини. Про те, наскільки небезпечна залежність від гаджетів, номофобія, і як має бути побудована батьківська зона контролю, ми розповімо у цій статті.

Сьогодні цифрові технології доступні не лише дорослим ― мобільний телефон вже давно перестав бути ознакою престижу та не використовується лише для дзвінків та СМС. І трирічна дитина зі смартфоном чи планшетом в руці вже нікого не дивує, тому що це стало нормою. Але чи потрібен маленькій дитині подібний пристрій? Цю тему підіймають психологи та соціологи вже не один рік ― і тема насправді складна. На перший погляд, немає нічого поганого в тому, що дитина самостійно вмикає улюблений мультик чи грає в комп’ютерні ігри. Очевидний плюс полягає в тому, що дитині цікаво. Вона рідше відволікає батьків з будь-якого приводу, тому що зайнята тим, що їй дійсно подобається.

Сьогодні, у світі стрімкого цифрового прогресу, майже кожна дитина має власний смартфон або отримує його на деякий час від батьків. Але часом часте використання мобільного пристрою замість розвитку у дитини призводить до залежності.

Хтось може сказати, що якщо знати, де знаходиться дитина, давши їй смартфон чи планшет, то можна бути впевненим, що вона не потрапить у біду, не поб’ється тощо. Але річ у тому,  що постійне використання мобільних пристроїв також загрожує поганими наслідками, тому, що при використанні гаджетів дитина часто бачить різний дорослий контент, а не тільки переглядає відео.

Ми міцно увійшли в еру гаджетів, коли смартфон в руках дитини вже нікого не здивує. Не лише заможні родини, а й батьки зі скромними доходами все частіше оснащують своїх дітей засобами спілкування, оскільки, якщо все зробити правильно, вони приносять переваги, від підвищення безпеки дитини до нових можливостей для навчання та розвитку. Основна складність полягає в грамотній організації взаємодії з електронним пристроєм, щоб зробити смартфон для малюка охоронцем і помічником, а не новим джерелом небезпеки.

Кожне покоління має індивідуальні особливості. Але щось залишається незмінним – старше покоління весь час думає, що раніше було краще. Зумери, на відміну від мілленіалів, росли зі смартфоном у руках; у п'ять років вони вміло вмикають свої милі мультфільми на YouTube і грають в комп'ютерні ігри краще за батьків.

Але, незважаючи на антагоністів технічного прогресу, кібернетичні технології продовжують розвиватися, і від цього нікуди не дітися. Це наша нова реальність, і її треба прийняти. Соціум змінюється.

Кожна третя дитина у світі зазнає знущань з боку однолітків у реальному житті чи в Інтернеті. Про це свідчать офіційні дані ЮНЕСКО. З кожним роком і розвитком технологій булінг все більше переміщується в Інтернет, контролювати який батькам досить важко.

У цьому матеріалі ми розберемо, що таке кібербулінг, його основні ознаки та як уберегти дитину від нього та максимально вберегти від наслідків. Стаття містить розмови про кібербезпеку, обмеження часу використання екрана та додатків, а також інші ефективні методи.