Кібербулінг: як захистити дитину від атак в Інтернеті
Щодня користувачі соціальних мереж піддаються атакам в Інтернеті, багато з яких підлітки. Приблизно 70% підлітків не розповідають батькам про такі випадки, боячись втратити свої гаджети та доступ до Інтернету. Але діти не повинні самі справлятися з онлайн-цькуванням, батьки мають знати про цю проблему та допомагати дітям, які стали жертвами онлайн-цькування.
Кібербулінг небезпечніший, ніж офлайн-булінг
Кібербулінг або цькування в Інтернеті – це хвиля агресії з боку багатьох користувачів, яка спрямована на одну людину чи групу людей. Це досить широке поняття, яке об’єднує різні форми онлайн-домагань, такі як тролінг, стеження та переслідування.
Небезпека кібербулінгу полягає в тому, що величезна кількість людей вважає, що в цьому немає «нічого поганого». У відповідь на скаргу батьки чи вчителі часто кажуть, що досить відключити інтернет і все. Але таке ставлення до проблеми змушує жертв агресії мовчати й займатися самотужки. Близько 70% підлітків вважають за краще не ділитися цією проблемою з батьками, оскільки бояться залишитися без гаджета та доступу до Інтернету.
Кібербулінг, на відміну від офлайн-булінгу, дуже важко зупинити. А наслідки у нього такі ж, як у справжнього булінгу – депресивні стани, суїцидальні настрої. Щоб запобігти цьому, встановіть програми батьківського контролю, які зменшують час роботи в мережі та контролюють використання смартфона.
Жертвою може стати кожен
Кібербулінг – це проблема не лише дітей, дорослі також зазнають цькування в Інтернеті. Однією з найпоширеніших причин булінгу є сексуальна орієнтація, зовнішність або надмірна активність в Інтернеті.
Немає особливих причин чи рис, особливої поведінки, зовнішнього вигляду, нічого, що чітко визначає потенційну жертву кібербулінгу. Рішення про те, що переслідувати, приймають самі агресори. Тому ніхто не застрахований від цькування в Інтернеті. Портрет агресора також розмитий, але видно лише те, що це не обов’язково малоосвічені особи з важким життєвим досвідом. Найчастіше це звичайні люди, і кожен з нас може опинитися серед них.
Масштаби кібербулінгу насправді більші, ніж здається. Приблизно 55% користувачів стикаються з атаками в Інтернеті, а близько 5% зізналися, що залякували інших користувачів. Щоб трохи обмежити негатив, варто встановити батьківський контроль інтернету.
Чи можна захистити дитину від кібербулінгу?
Є кілька ознак, за якими ви можете визначити, чи ваша дитина піддається кібербулінгу:
- змінюється настрій: веселий і життєрадісний підліток раптово стає замкнутим;
- дитина не відповідає на запитання, уникає розмови;
- занепокоєння з приводу мобільних повідомлень;
- втрата апетиту.
Раніше, крім Інтернету, у підлітка були й інші захоплення, а тепер він замикається на гаджетах. Якщо стан вашої дитини відповідає цьому опису, то побоювання підтвердилися. Дорослий, перш за все, повинен підтримувати дитину. Найгірше, що може статися з дитиною, яка зазнала булінгу, це самотність. У цьому випадку не варто піддаватися поривам видалити все і заблокувати доступ до соціальних мереж. У разі погрози потрібно зібрати докази та звернутися з ними до поліції. Наступним кроком у розв'язанні цієї проблеми є повідомлення про образливий контент в службу підтримки сайту або соціальної мережі.
Пам’ятайте, що в цьому випадку не рекомендується заходити в обліковий запис дитини та намагатися самостійно вести розмову з агресором. По-перше, це безглуздо, а по-друге, треба діяти лише в рамках закону. Хоча законних способів боротьби з агресорами та ініціаторами булінгу не так багато, закон передбачає статті про наклеп та загрозу здоров’ю та життю.
Але саме через безкарність процвітає кібербулінг в Інтернеті. Оскільки особу агресора дуже часто важко встановити, він живе думкою «мені за це нічого не буде». Якщо ви зіткнулися з цією проблемою у своїй сім’ї, розгляньте функцію Web контроль застосунку Parental Control Kroha. Це застосунок для моніторингу, який дозволяє відстежувати онлайн-активність вашої дитини.
Як розв'язати проблему на початковій стадії?
Зберігайте спокій і поговоріть з дитиною про те, що її турбує. Готуйтеся до діалогу віч-на-віч заздалегідь і намагайтеся не порушувати особисті кордони. Адже головне зберегти довірливі стосунки, щоб дитина могла вам відкритися, не очікуючи різких висловлювань і емоцій. Якщо під час діалогу ваші підозри щодо кібербулінгу підтвердяться, то потрібно допомогти дитині, розповівши про важливі нюанси онлайн-спілкування.
Ось кілька простих порад:
1. Не розголошуйте та не оприлюднюйте свої персональні дані, в т.ч. місце проживання, номер телефону та іншу важливу інформацію.
2. Якщо його турбують акаунти незнайомих людей (можливо фейкові), то краще порадити дитині вести закритий профіль у соціальних мережах. Крім того, тут недоброзичливця в будь-який момент здатний заблокувати без наслідків.
3. Якщо дитину тролять, то психологи рекомендують ігнорувати звернення, оскільки кривдники часто очікують відповіді на свої нападки. Якщо вони не отримують бажаного, вони швидко втрачають інтерес.
4. Якщо дитина отримує непривітні листи, то скажіть, що вона може звернутися до вас за допомогою в будь-який момент, і ви разом розв'яжете цю проблему.
Пам'ятайте, що для дитини важлива соціалізація. І зараз велику роль у цьому процесі відіграє Інтернет. Тому ще на початкових етапах знайомства з соціальними мережами, месенджерами та іншими інтернет-сайтами краще розповідати дитині про етику спілкування, а також про приховані небезпеки в мережі.
Ще одна важлива порада для відповідальних батьків: намагайтеся самі йти в ногу з часом, ставши активним користувачем Інтернету, щоб бути в курсі онлайн-життя молодого покоління. Це допоможе вам оцінити ризики, з якими ваша дитина може зіткнутися в майбутньому. Дійсно, у сучасному світі соціальні мережі та інші прояви соц. життя в Інтернеті сильно впливає на самосприйняття та самооцінку дитини.
Ви також можете попрацювати зі своєю дитиною, щоб дізнатися поради, як захистити себе від цькування в Інтернеті. Наприклад, можна обмежити час перед екраном, щоб дитина менше часу проводила в Інтернеті. Але робити це потрібно дуже обережно, пояснюючи дитині, що це для його ж блага.
Нещодавні статті
Як зменшити залежність дитини від смартфона
Смартфони стали необхідністю в сучасному світі. З їх допомогою ми не тільки підтримуємо зв'язок з близькими, а й маємо можливість отримувати інформацію, навчатися, працювати, розважатися, спілкуватися в соціальних мережах. Для дітей смартфони, крім іншого, є статусною річчю. У певному сенсі мати гаджет і взаємодіяти з ним це певна форма соціалізації, особливо серед підлітків. Але чи є це залежністю і яка профілактика цього явища?
Кібернетичне дитинство: обмежувати чи ні?
Кожне покоління має індивідуальні особливості. Але щось залишається незмінним – старше покоління весь час думає, що раніше було краще. Зумери, на відміну від мілленіалів, росли зі смартфоном у руках; у п'ять років вони вміло вмикають свої милі мультфільми на YouTube і грають в комп'ютерні ігри краще за батьків.
Але, незважаючи на антагоністів технічного прогресу, кібернетичні технології продовжують розвиватися, і від цього нікуди не дітися. Це наша нова реальність, і її треба прийняти. Соціум змінюється.